ОДИН ДЕНЬ ІВАНА ДЕНИСОВИЧА

Вільні театральні фантазії за мотивами однойменного оповідання О. Солженицина

Харківський академічний драматичний театр ім. Тараса Шевченка, Харків (Україна)


(3: 0)

in english

          As for the performance “One Day of Ivan Denisovich” I have had an old dream to make the play cruel in the system of psycho, in the system of the Arto theatre – theatre of cruelty, Crag’s theatre – theatre of marionettes and the theatre of Grotovskiy. But I can definitely say that I didn’t manage to achieve my aim. The performance turned out to be a performance. Though it may have its supporters it’s a performance as it is – actors play in it. I didn’t manage to turn our life into a trial where an actor would stay in real life in cages with dogs reincarnating into the animals. I think I’ll probably do it with other actors in some other place. I started to run Les’ Kurbas Theatre (“Berezil’”) only half a year ago so I am facing a task of establishing a contact (both psychic and human) with the actors. That’s why I did not succeed in “closing the trap” and the actors reached my territory only partially as I see it. The troop is wonderful but they have never worked in modern aesthetics, they are not masters of the high speed playing which is characteristic of the modern theatre. I’ll paraphrase it: they play slowly; slow tunes and they should play quickly.

          That’s why there are few words in Turgenev and Soljenitsyn: I’ve taken the words away from the actors.

       I am staging this first performance, as Artistic director of Kharkiv State Academic Drama theatre Les’ Kurbas “Berezil”. This performance is experimental, pedagogical, and provocative.

        “One day of Ivan Denisovich” by Soljenicin never did stages in theatre. The actor has put in the extremely situation in my performance. The rehearsals have moved during 10 hours per day; the actors are living in the cages with dogs together. All of the women, man, children have a different cages.

       The act takes place in the reserved space, where people are losing them liberty, freedom, volition, psychics. “One day of Ivan Denisovich” it’s one day of Sovetique prisoner. He gets up and falls asleep on the zone…

       The actors a lot of move wash a stones bring water, firewood… The audience is finding oneself in the shock situation. The main goal of this performance is - to know – how many could man degrade himself? What are his limits of psychophysical resources? 

Сценарій, режисура, концепція світлового оформлення        Андрій Жолдак

Сценографія                                            Андрій Жолдак, Тіта Дімова

Сценографія і костюми                              Тіта Дімова, Тетяна Медвідь

Дійові особи та виконавці: 

Шухов Іван Денисович    Володимир Маляр,народний артист України

Композитор                         Леонід Тарабарінов,народний артист України

Жінка - смерть                    Агнеса Дзвонарчук,народна артистка України

Коментатор подій              Ольга Красильникова,  Солістка Національної опери Лисенка

Майор медслужби             Петро Рачинський,заслужений артист України

Старша санітарка              Галина Каран

Санітарки                             Ірина Кобзар, Тетяна Турка, Тетяна Гріник

Безіменні в’язні експериментального табору

Мужики         Роман Жиров, Едуард Безродний, Дмитро Петров, Олександр Ковшун, Юрій Євсюков, Григорій Афанасьєв, Андрій Борисенко, Григорій Штаркман 

Баби              Галина Євсюкова, Олена Приступ, Оксана Стеценко, Лариса Луніна, Майя Безродна, Катерина Качан, Олена КачанСвітлана Соловйова, 

Діти               Наталя Голубнича, Марселла Забашта, Тарас Ковшун

 

       Жолдакова версія повісті Солженіцинастискає світ до розміру табору. Неможливо відрізнити в’язнів від наглядачів. Це подібні до звірів істоти, що часом мають гротескні вуха зайців. З них іноді зривають одежу, женуть по клітці, дають копняка чоботом, відкидають у повітря... Табір означає животіння на найнижчому енергетичному рівні... (Барбара Леман. Ґазета „Ді Цайт”, Німеччина, 2004)

       Жолдак знайшов свій стилістичний матеріал у сюрреалістів та їхніх попередників. Де Кіріко, Макс Ернст, Рене Маґрітт – натяків чимало. Зі смаком і блискучою силою фантазії він варіює простори мрій. (Вернер Штрелец. Ґазета „WAZ”, Німеччина)

2003

— 26 березня 2003


34

 

1 дія - 40 хвилин
2 дія - 55 хвилин


РЕЖИСЕРВИСТАВИМАЙСТЕР-КЛАСИПРЕСАНОВИНИКонтакт

Copyright (c) 2010 Свобода Жолдак Театр. All rights reserved.

Создание сайта — Attracti